В основу своєї діяльності правління обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка ставить Статутні засади: утвердження української національної ідеї, українського національного Відродження, повернення історичної пам'яті українського народу, формування національної свідомості, підтримку і розвиток національної культури та духовності. Джерелом, яке живить національне Відродження, навертає до національної свідомості, є рідна мова.

Без мови немає нації, немає народу безнаціонального. Щоб "возвеличити рабів німих", Тарас Шевченко "на сторожі коло їх" поставив Слово. І сьогодні, через півтора століття, "Просвіта" стоїть на сторожі "німих" нащадків запорозьких козаків і на обороні нашого національного "Я" ставить "Слово", бо "все, що йде поза рами нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фанатиків, що раді би широкими "вселюдськими" фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації. Ми мусимо серцем почувати свій ідеал, мусимо розумом уяснювати собі його, мусимо вживати всіх сил і засобів, щоб наближуватись до нього, інакше він не буде існувати і ніякий містичний фаталізм не створить його..." (І.Я.Франко).

Відчуваючи свій національний ідеал серцем і розумом, через віддану любов до батьківської землі, до матері-України, несли його до людей запорізькі просвітяни. Хвиля просвітлення, що охопила зросійщених запоріжців, направила їх у лоно Товариства української мови (а пізніше - "Просвіти") і тут залишила тільки найбільш національно свідомих і переконаних у тому, "що слід для України жить".

На Запоріжжі українці, як і за 350-річної колоніальної неволі, перебувають у клітці, що має лише вхід, а виходу немає. Українська держава, яка насамперед мала б забезпечувати корінній нації всі права і самостійність її як нації, - сьогодні цього не робить. Ми "на нашій - не своїй землі" всупереч усьому підтримували і підтримуємо незалежний, самостійний шлях розвитку україни, відстоювали і відстоюємо права українців - корінної нації, а не якихось "прішельцев", як це нав'язують нам зайди-шовіністи та більшовики-лєнінці, замасковані під новітніх "демократів". Саме їхніми потугами у міській та обласній адміністрації ще й досі бовваніють символи неіснуючої держави на залізничних і річково-морських воротах Запоріжжя, вивищуються вони в містах і селах, районних центрах, біля підприємств тощо.

Метаморфози відбулися з обласною Програмою українського національного відродження: вона згодом стала просто обласною Програмою відродження, потім Програмою відродження та розвитку духовної культури, яка й почила в Бозі. Не дивно, що Постанова Кабміну України від 8 вересня 1997 року №998, а також Постанова Кабміну України "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року №998" від 21 червня 2000 р. №1004 на обласному рівні не втілюються в життя.

Українська дитина в Запоріжжі почувається меншовартісною: телеканали показують російськомовні мультфільми. Радіоканали також на 95 відсотків російськомовні. Книги, газети, журнали, рекламна продукція виходить недержавною мовою. Лише де-не-де у цьому морі - українське видання...

Правління обласного об'єднання намагається співпрацювати з органами місцевої влади у виконанні Статутних завдань та щорічних "Програм діяльності Товариства".