ДОНЦОВ Дмитро Іванович (30.08.1883 - 30.03.1973) - літератор, політик та історіософ, фундатор інтегрального націоналізму.
Народився поблизу м. Мелітополя. Фах правника здобув у С.-Петерб. університеті, який закінчив 1907 р. Студентом розпочинає інтенсивну політ. діяльність. 1905 р. вступає до Укр. соціал-демокр. робітничої партії, його двічі заарештовують (1905 р. у Петербурзі та 1908 р. у Києві). Після другого арешту емігрує до Австро-Угорщини, де студіює право у Віденському університеті, розгортає політ. діяльність у Галичині. З 1913 р. пориває з соц. ідеями, відмежувавшись на 2-му конгресі укр. студентів від УСДРП ("Сучасне політ. положення нації й наші завдання", 1913), засуджуючи все ще впливові в Галичині москвофільські ідеї ("Модерне москвофільство", 1913), закликаючи до відокремлення від Росії. З 1914 р. живе у Відні й Берліні, а з 1916 р. - у Швейцарії, активно включається в роботу Союзу Визволення України, стає його першим головою.
На початку 1918 р. повертається до Києва, де очолює Українську Телеграфічну Аґенцію (УТА) гетьмана П.Скоропадського, створює (разом з В. Липинським, В. Шеметом) Партію хліборобів-демократів. З 1919 р. знову в Швейцарії - на чолі Укр. Пресового Бюро. У часи першої світової війни та визвольних змагань видає праці "Укр. державна ідея та війна проти Росії" (1915), "Історія розвитку укр. державної ідеї" (1917), "Укр. державна думка і Європа" (1919), "Підстави нашої політики" (1921). У 1922 р. повертається до Львова, де редагує часописи "Літературно-Науковий Вісник" (1922 - 32), "Заграва" (1923-24) та "Вісник" (1933-39), друкується в німецькій, швейцарській та польській періодиці.У 1926 р. видає свою провідну книгу "Націоналізм", яка справила помітний вплив на політичні процеси в Галичині. Перед початком війни, у 1939 Д.Донцов був ув'язнений польською владою до Берези Картузької.
З кінця 1939 р. знову в еміграції (Бухарест, Прага, Німеччина, Париж, США, Канада), з 1947 р. до самої смерті живе в Монреалі, де певний час (1948 - 53) викладає укр. літературу в університеті.За роки перебування в Канаді опубліковані "Хрест проти диявола" (1948), "Правда прадідів великих" (1952), "Поетка вогненних меж", "Росія чи Європа" (1955), "Московська отрута" (1955), "Від містики до політики" (1957), "За яку революцію" (1957), "Незримі скрижалі Кобзаря: містика лицарства запорозького" (1961) та ін. Д.Донцов був освіченою людиною, вільно читав німецькою, англійською, французькою, іспанською та італійською мовами. Свої матеріали писав німецькою та англійською мовами. Для радянської пропаганди Д.Донцов був ритуальним об'єктом нищівної критики і лайки. Починаючи від 60-х років, окремі твори Д.Донцова нелегально поширювались у дисидентських колах.
Постать Д.Донцова стала однією з найбільш суперечливих і ключових в історії України 20 ст. Його погляди еволюціонували від соціал-демократії до націоналізму, від атеїзму до ідей воюючої церкви. Своїм головним завданням він вважав виховання "провідної верстви" української нації в дусі активізму, особливі надії покладаючи на молодь. Він бачив Україну модерною цивілізованою європейською державою, започаткував в українській політиці й політології широке геополітичне мислення. Його погляди характеризують ірраціоналізм, ідеалізм та плекання культу сильної людини.Д.Донцов не тільки вплинув на особистості Є.Коновальця, С.Бандери, Я.Стецька, але також безпосередньо на формування Організації Українських Націоналістів, хоч сам він ніколи членом ОУН не був.
Українці, єднайтеся в боротьбі за свою Державу!Організація Українських Націоналістів, конт.тел. 8-050-566-2925,
Конґрес Українських Націоналістів, конт.тел. 224-66-00, 8-097-368-2060,
Всеукраїнське об'єднання "Свобода", конт.тел. 8-067-755-6973